Аналіз даних, зібраних за допомогою програмного забезпечення та сенсорів моніторингу положення тіла: дослідження у відділенні інтенсивної терапії

Вступ

Пролежні — несприятливі події, які можуть виникати в пацієнтів групи ризику у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ). Тривала знерухомленість подовжує госпіталізацію та збільшує вартість лікування. Регулярна зміна положення тіла має ключове значення для профілактики пролежнів. Сенсори інтернету речей (IoT) дають змогу відстежувати положення пацієнта в реальному часі й полегшують персоналізовані втручання команди догляду. Мета цього повідомлення — показати аналіз даних, зібраних сенсорами моніторингу під час безперервного спостереження за пацієнтами у ВІТ. 

Цілі

Проаналізувати звіти, які формує система моніторингу і які деталізують частоту зміни положення тіла, а також те, скільки часу та в якому положенні перебував пацієнт, щоб виявити резерви для поліпшення профілактики пролежнів. Передбачено оцінити застосування сенсорів моніторингу положення в критичних пацієнтів у ВІТ і проаналізувати їхній вплив на профілактику пролежнів. Дослідження також вивчає тривалість перебування пацієнтів у різних положеннях, щоб оптимізувати управління лікарняними ресурсами.

Метод

Проведено поперечне ретроспективне дослідження на вибірці з 10 пацієнтів, госпіталізованих до ВІТ лікарні третинного рівня в період з 31.01.2023 до 17.03.2023, загалом 45 днів. Учасників спостерігали за допомогою сенсорів моніторингу положення тіла, які фіксували зміни положення, рух і кути нахилу, визначаючи періоди нерухомості та епізоди зміни положення. Попередньо навчена команда використовувала дані сенсорів для цілеспрямованих втручань зі зміни положення тіла пацієнтів, коли це було потрібно. Аналіз схвалено комітетом з етики та досліджень закладу.

Результати

Автоматизована реєстрація

Застосування сенсорів моніторингу дало змогу автоматично реєструвати положення пацієнтів, фіксуючи дані про час і частоту перебування в положенні на спині, на правому та на лівому боці. За період спостереження — на прикладі одного пацієнта, з 31 січня до 27 лютого 2023 року — зафіксовано загалом 27 днів, 7 годин і 7 хвилин моніторингу без призупинених сповіщень. Інтерфейс системи працював увесь час спостереження, показуючи дані в реальному часі без перерв і даючи команді догляду повну та безперервну картину стану пацієнтів.

Загальний час у кожному положенні

Як видно з наведеного нижче графіка, найчастішим було положення на спині — 12 днів, 10 годин і 39 хвилин. Час у положеннях на лівому та правому боці розподілився відповідно як 7 днів, 5 годин і 54 хвилини та 7 днів, 8 годин і 56 хвилин, що свідчить про належну практику зміни положення тіла, необхідну для профілактики пролежнів.

Призначений час проти зафіксованого

Порівняльний аналіз призначеного часу перебування в кожному положенні та часу, фактично зафіксованого сенсором, показав, що положення на спині тривало довше за призначене. Для положень на лівому та правому боці зафіксований час був близьким до призначеного, що свідчить про добре дотримання протоколу догляду.

Команда медичних працівників оцінила технологію позитивно — за внесок у мотивацію, орієнтири в роботі та злагодженість команди.

Висновок

Дослідження підкреслює потенціал сенсорів моніторингу положення тіла для аналізу положення пацієнтів у реальному часі, що суттєво сприяє профілактиці пролежнів у критичних умовах догляду. Ці сенсори передають автоматичні дані про положення пацієнтів через інтернет, відкриваючи шлях до динамічнішого та персоналізованого підходу. Це підвищує якість догляду і відповідає рекомендованим практикам, наголошуючи на важливості регулярної та контрольованої зміни положення тіла та формуючи культуру догляду, зосереджену на профілактиці й безпеці пацієнта. Упровадження такої технології у ВІТ — дієва та інноваційна стратегія: звукові й візуальні сповіщення допомагають командам робити ранні та персоналізовані втручання, здатні запобігти пролежням. Аналіз даних дає змогу переглядати й удосконалювати протоколи зміни положення тіла і стає цінним інструментом, щоб оптимізувати використання лікарняних ресурсів, поліпшити клінічні результати, перевірити можливі вдосконалення процесів і знайти точки для адресних планів дій. Упровадження таких технологічних рішень відображає ширшу тенденцію в охороні здоров’я — інтегрувати інновації для відповіді на складні клінічні виклики і створювати безпечніше, ефективніше та якісніше середовище догляду, зосереджене на пацієнті.

Автори

Bruno Shoiti Ullrich Rondem, Camila Rinco Alves Maia, Elaine Cristina Ferreira Ianni, Jessica Sayuri Kojima e Sirlene Maria de Melo